ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЙ ПРО ПРИРОДУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32843/juridica/2020.1.3Ключові слова:
місцеве самоврядування, самоорганізація населення, органи самоор- ганізації населення, територіальна громада, місцеве управлінняАнотація
На сучасному етапі в Україні триває муніци- пальна реформа, яка є органічною частиною адміністративної реформи. Цій реформі приділяється значна увага. Концепція адміні- стративної реформи 1998 р. передбачає, що головним завданням муніципальної реформи є усунення недоліків, які істотно вплива- ють на здійснення управлінської діяльно- сті. Варто підкреслити, що це завдання виконується і досі. А отже, при проведенні реформи, при її законодавчому забезпеченні особлива увага має приділятись вивченню, аналізу, узагальненню і впровадженню кращого вітчизняного та міжнародного досвіду у сфері розвитку місцевого само- врядування. У статті розглянуті теорії місцевого самоврядування, в яких йдеться про його природу,– громадська, державна, громадсько-державна теорії. На підставі аналізу цих теорій зроблені висновки про характерну політику щодо органів самоо- рганізації населення в разі використання в державі тієї чи іншої теорії. Вироблені реко- мендації для України: на державному рівні визначитися з одною теорією місцевого самоврядування (найімовірніше, нею стане громадсько-державна теорія), і привести чинне законодавство у відповідність з цією теорією. На сучасному етапі в Україні це не відбувається, що істотно гальмує розви- ток інституту самоорганізації населення. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаються у необхідності надати більш детальні рекомендації стосовно ефективного нормативно-правового регу- лювання створення та діяльності будинко- вих, квартальних тощо комітетів. Варто запропонувати почати з аналізу поточної регламентації цього інституту і визначення кола органів, які здійснюватимуть цю регла- ментацію найбільш ефективно.
Посилання
Децентралізація: Зеленський розповів про основні завдання у сфері регіональної політики. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2771798-decentralizacia-zelenskij-rozpoviv-pro-osnovnizavdanna-u-sferi-regionalnoi-politiki.html
Конституційне право України / Погорілко В. Ф., Фрицький О. Ф., Городецький О. В., Корнієнко М. І. та ін.; За редакцією д.ю.н., професора В. Ф. Погорілка. 2-е вид. К.: Наукова думка, 2002. 735 с.
Любченко П. М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства: Монографія. Харків: Одіссей, 2006. 352 с.
Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та ін.; за ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. К.: Юрінком Інтер, 2001. 352 с.
Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та ін.; за ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. К.: Юрінком Інтер, 2006. 592 с.
Токвиль А. Демократия в Америке / пер. с франц. / предисл. Гарольда Дж. Ласки. М.: Прогресс, 1992. 554 с.
Мишин А. А., Власихин В.А. Конституция США: Политико-правовой комментарий. М.: Международные отношения, 1986. 334 с.
Census Bureau. Government Organization, 2019. URL: http://www.census.gov.
Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. 3-є вид., перероб. і доп. К.: Юрінком Інтер, 2006. 512 с.
Мішина Н.В. Конституційна регламентація місцевого самоврядування в Україні: сучасність та перспективи. Публічне право. 2015. №3. С. 67–72. 11. Мішина Н.В. Муніципальна реформа
в Україні: стан і перспективи. Право України. 2018. № 4. С. 126–138.
